Методична скарбничка

У сучасному світі, в умовах постіндустріального суспільства, в якому міцно укорінились соціальні мережі, Інтернет ресурси, ведучим фактором розвитку стає інформація. Але, не так важливо «володіти інформацією», просто знати, як – мислити, уміти трансформувати та використовувати набуті знання та отриману інформацію з метою успішної соціалізації підростаючого покоління та підготовки до професійної діяльності в новому, високорозвиненому інформаційному середовищі. Указ Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року», Концепція Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року спрямовують освітян на те, що «ключовим завданням освіти у ХХІ столітті є розвиток мислення, орієнтовано на майбутнє» [1,2].

Тому особливого значення набувають соціальні компетентності та креативність особистості, її вміння співпрацюють та ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності.

Досягнення сучасної науки та педагогічної практики, стан довкілля і реалії соціуму обумовили нові вимоги суспільства до школи, нові парадигми та Держстандарти освіти, в яких чітко окреслено нові ціннісно-цільові орієнтири та сучасні пріоритети. Тож, завдання сучасної школи – підготувати людину мислячу, котра не тільки має знання, але й уміє використати їх  у житті.

Національна середня освіта перебуває у стані переходу до інформатизації навчального процесу, змінюється сама парадигма освіти, адже «пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві» [1].

В Дніпропетровській області формується єдиний освітній інформаційний простір, створюється нова школа, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. У зв’язку із зростаючою комп’ютеризацією та інтернетизацією українського суспільства виникає загроза патологічного використання Інтернету, і як наслідок, асоціалізація значної кількості сучасних підлітків. Разом з тим безмежність, доступність, не завжди достовірність інформації, зокрема, у мережі Інтернет, нам – вчителям – надає поштовх до посилення роботи, спрямованої на формування комунікаційно-інформаційних компетентностей підростаючого покоління. Все це обумовлює необхідність розробки якісної, ефективної моделі застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій саме природничо-математичної освіти, адже «поліпшення якості шкільної освіти, зокрема природничо-математичної, є необхідною умовою формування інноваційного суспільства та підвищення конкурентноспроможності економіки». [2]. Цим і обумовлено вибір теми дослідження: «Формування компетентностей школярів через гармонійне поєднання інноваційно-інтеграційних технологій навчання на уроках хімі».

Мета дослідження: дослідити шляхи формування компетентностей школярів через поєднання інноваційно-інтеграційних технологій на уроках хімії.

Предмет дослідження: є технологія формування інтеграційної системи навчання на уроках хімії.

Об’єктом  дослідження – учасники навчально-виховного процесу;

Новизна проблеми – переосмислення змісту та розробка нових підходів до вивчення хімії в умовах використання міжпредметних зв’язків із застосуванням інноваційно-освітніх технологій.

У процесі дослідження були визначені такі завдання:

-         діагностика рівня цілісного пізнавання процесів і явищ навколишнього світу;

-         визначення переліку міжпредметних зв’язків між навчальними дисциплінами і хімією;

-         вивчення інтересу учнів до різних предметів, підвищення їх активності в вивчені хімії;

-         розробка моделі реалізації інтеграційного підходу засобами хімічної освіти;

-         поповнення педагогічного досвіду різними технологіями, методиками, формами і методами організації пізнавальної діяльності на заняттях.

У методичній та психолого-педагогічній літературі зазначені питання висвітлювали видатні педагоги, зокрема П.В. Беспалов, А.А. Єлізаров, Н.В. Насирова, Л.М. Горбунова, А.М. Семібратов, В.А Фокєєв та ін.. Українськими вченими також розглядались інформаційні компетентності, зокрема О.В. Овчаруком, М.І. Жалдак, Н.В. Морзе та ін..

О.М. Шилова та М.Б. Лєбєдєва зазначають, що інформаційна компетентність – здатність індивіда вирішував навчальні, життєві, професійні задачі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

У програмі з хімії зазначено, що мета навчання  хімії полягає у формуванні засобами навчального  предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина суспільства.

Апробація педагогічних ідей, технологій, методик передового педагогічного досвіду на практиці — надійний засіб створення умов для формування компетентної особистості школяра. Педагогічна технологія, методика у процесі її впровадження стає власним набутком учителя.

На уроках хімії для формування соціальної компетентності найкраще застосовувати такі інтерактивні методи, як «Активна життєва позиція», «Чотири кути». В 11 класі під час вивчення шкідливого впливу вживання алкоголю, наркотичних речовин, тютюнопаління на організм людини можна запропонувати учням питання з використанням методу «Активна життєва позиція»: «Правильно чи ні, що паління тотожне вживанню наркотиків? Висловте свою думку з цього приводу». Найбільш вдалими бувають такі відповіді: «Так, паління — це наркотик, оскільки людина стає від нього залежною», «Паління, як і наркотик, руйнує особистість». Завдяки цьому методу в дітей формується соціальна свідомість, активна життєва позиція.          Використання інтерактивного методу «Чотири кути» дає можливість розв’язати одну проблему чотирма різними способами. Наприклад, на уроці

хімії в 11 класі з теми «Охорона навколишнього середовища від забруднень під час переробки вуглеводневої сировини та використання продуктів її переробки» проблема, яку обговорюють учні, — це забруднення біосфери. Діти пропонують чотири напрямки її розв’язання: участь у природоохоронних акціях та екологічних мітингах, закриття промислових підприємств, карні заходи, законодавчі акти уряду. Далі за бажанням обирають один із найбільш імовірних, на їхню думку, напрямків, формуючи групи однодумців. Спільно обговорюючи, вони визначають конкретні напрямки, представляють спільну точку зору.

Із соціальною компетентністю тісно пов’язана комунікативна — це вміння активно спілкуватися усно й письмово, дотримуючись при цьому правил ведення дискусій (повага до чужої думки, висловлення тільки своєї точки зору). Для їх формування застосовують такі інтерактивні методи: «Мозковий штурм», «Рольова гра», «Мікрофон», «Експрес-опитування».

«Мозковий штурм» — колективне обговорення, пошук рішень. Дає можливість учасникам проявляти ініціативу, вільно висловлювати свою думку й пропонувати декілька рішень із певної теми. Правила, яких слід дотримуватися під час «Мозкового штурму»: зібрати якомога більше інформації про розв’язання проблеми, заслуховувати всі ідеї без винятку, не обговорювати, не критикувати висловлювання інших, не намагатися оцінювати запропоновані ідеї. Наведено приклад питання, яке учні обговорюють із допомогою цього методу на уроці хімії в 11 класі з теми «Явище ізомерії».

 Для формування комунікативної та соціальної компетентностей також застосовують інтерактивну технологію групового обговорення «Відкритий мікрофон». Її можна використовувати як на етапах актуалізації, коригування знань учнів, так і під час узагальнення матеріалу. Ця технологія дозволяє кожному дуже швидко відповісти на поставлені питання або висловити свою думку чи позицію.

Під час проведення «Відкритого мікрофону» необхідно дотримуватися таких правил:

·        говорить той, у кого «символічний» мікрофон;

·         відповіді не коментувати й не обговорювати;

·        не перебивати;

·        не викрикувати з місця.

Наприклад, у 10 класі для закріплення знань учнів з теми «Поширення неметалічних елементів у природі. Значення озонового шару для життя організмів на Землі» з використанням «Відкритого мікрофона» можна запропонувати такі питання:

1. Який найпоширеніший хімічний елемент на Землі?

2. Якого хімічного елемента найбільше у складі літосфери?

3. Який масовий уміст Гідрогену на планеті?

4. Якого хімічного елемента найбільше у складі гідросфери?

5. Які неметалічні елементи беруть участь в утворенні органічних речовин?

6. Якого хімічного елемента найбільше у складі атмосфери?

7. Який атомний уміст Гідрогену на Землі?

8. Чому Гідроген за поширеністю посідає різні місця?

9. Які зміни на Землі можуть статися в разі зменшення або зникнення озонового шару?

«Експрес-опитування» найчастіше застосовують на етапі актуалізації опорних знань і закріплення отриманих. Один з учнів записує на дошці основні терміни та поняття минулого уроку. За цими поняттями вчитель проводить опитування ланцюжком протягом 2–3 хвилин, причому перший

учень, який відповідає, дає визначення й передає право відповіді наступному. З тих самих термінів і понять, які учні записали на дошці, вчитель формує блоки термінів (по два-три), а діти одержують завдання підготувати за блоками запитання для опитування. Час на обмірковування — 2–3 хвилини. Далі відбувається перехресне опитування одних груп учнів іншими.

Цей метод дає можливість за 10–15 хвилин повторити кожен термін декілька разів, активізувати клас.

На уроці хімії з теми «Будова атома. Склад атомних ядер» у 8 класі на етапі актуалізації знань учням можна запропонувати завдання з використанням інтерактивної технології «Експрес-опитування».  Які основні терміни та поняття уроку ви засвоїли? (Учень записує на дошці: атом, позитив-

но заряджене ядро, негативно заряджені електрони, протони, нейтрони, протонне число, нуклонне число.)

Учень дає визначення термінів і передає право відповіді наступному.

Далі вчитель формує блоки термінів, а учні — питання за цими блоками.

І. Позитивно заряджене ядро, негативно заряджені електрони.

·        З чого складається атом?

ІІ. Протони, нейтрони.

·        Що входить до складу ядра атома?

·        Що таке нуклонне число, чому воно дорівнює?

·        Що таке протонне число, чому воно дорівнює?

На уроках хімії у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми й учневі потрібно зайняти чітко визначену позицію з об- говорюваної проблеми та аргументувати її, використовують інтерактивний метод «Прес». Він дає змогу навчитися формулювати й висловлювати

свою думку з дискусійного проблемного питання аргументовано, чітко, стисло. В 11 класі під час вивчення синтетичних лікарських засобів із допо-

могою цього методу учні розв’язують питання проте, шкідливі вони чи корисні.

Полікультурна компетентність під час навчання хімії передбачає формування  особистості, виховання любові до рідного краю, відповідальності за майбутнє планети, прагнення зберегти навколишній світ, відповідальне ставлення до власного життя і життя оточуючих. Формування цього виду компетентності здійснюється на прикладі біографій видатних людей, через використання на уроках творів художньої літератури й мистецтва, через міжпредметні зв’язки.

На уроках хімії в 11 класі з теми «Жири, вуглеводи, білки, вітаміни як компоненти їжі, їх роль у організмі» вчитель демонструє картини

Леонардо да Вінчі «Мадонна Літта», Олександра Коровая «Хліб наш насущний дай нам днесь», з теми «Мило, його склад, мийна дія» — картину

Олександра Мурашка «Праля».

Керуючись словами В.О.Сухомлинського: «Турбота про здоров’я найважливіша праця вихователя. Від життєдіяльності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили…» формую здоровяз’берігаючу компетентність.  Наприклад, на уроці „ Хімія в побуті  ” використовую метод групової роботи „Ажурна пилка”, за допомогою якого школярі опрацьовують велику кількість важливої для здоров'я інформації за короткий час. Учні  об'єднуються у чотири „ домашні групи ”, отримують матеріал для вивчення за такими темами: „Побутова хімія”, „Правила поводження з побутовими хімікатами”, „Ознаки отруєння побутовими хімікатами”, „Перша невідкладна допомога  у разі отруєнь і хімічних опіків”. Після виконаної роботи формують експерті групи, в яких обмінюються інформацією і повертаються в  „домашні групи”. Кожна група формулює і записує висновки. При вивчені теми «електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах» опрацьовуємо з дітьми катіонний та аніонний склад мінеральних вод. І виношу на опрацювання пошук інформації про значення мінеральної води для організму людини.

Систематично на різних етапах уроків користуюсь банком відеотеки (відео досліди). На мою думку, це один і з найбільш ефективних засобів навчання, за допомогою якого реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання – краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Використання мультімедії з метою вивчення нового, повторення, узагальнення та систематизації матеріалу сприяє формуванню інформаційної компетентності. З використанням комп'ютерної графіки, малюнків GIF  стають простішими для розуміння  процеси гібридизації атомних орбіталей, їх форми  та  орієнтація в просторі, електролітичної дисоціації, фотосинтезу. Анімаційні 3-D моделі молекул допомагають учням пізнати мікросвіт, розмежувати такі поняття, як молекула, атом, хімічний елемент. Перегляд хімічних взаємодій між моделями речовин значно спрощує  розуміння типів хімічних реакцій, механізмів взаємодій. З метою економії часу на уроці використовую відеодемонстрації. Звичайно, вони не можуть замінити справжні досліди, „живий” хімічний  експеримент, але у тих випадках, коли речовини небезпечні для здоров'я (галогени, білий фосфор), або потрібно розглянути високотемпературні процеси (кольорова і чорна металургія),  відеодемонстрація є незамінна. При вивченні теми „Періодичний закон і періодична система хімічних елементів” використовую інтерактивну таблицю Д. І. Менделєєва, яка містить повну інформацію про всі хімічні елементи,  властивості груп хімічних  елементів, простих  речовин,  має зв'язок он-лайн  з  Вікіпедією.

Однією  з  ключових   є   компетентність  саморозвитку  й  самоосвіти, яка ґрунтується на  постійному  тренінгу  засвоєння  структури  діяльності  особистості. Самоосвіту учні  здійснюють  за етапами:  постановка мети; 2) планування; 3)  організація  робочого  листа; 4) реалізація; 5) рефлексія. Самостійна робота школярів спрямована на оволодівання навчальним матеріалом  застосування його без участі вчителя. Я пропоную такі прийоми та способи  самостійної  роботи на  уроках  хімії:  складання змісту теми уроку; робота з поняттями: екзотермічні, ендотермічні реакції, відносна атомна і молекулярна маси і т.п. (Разом з учнями перекладаємо терміни.) Це допомагає зробити запам’ятовування осмисленим; робота з тестами, що перетворює їх з інструмента контролю на інструмент навчання. Наприклад, під час вивчення нового матеріалу учням пропонується вибрати правильне твердження і аргументувати свою думку. На етапі закріплення матеріалу учні попередньо працюють із текстом підручника, потім — з тестовим завданням з наступною дискусією по темі.  В ході  обговорення  питань  вони будують   виклад   матеріалу   з використанням  термінів і понять, що ввійшли в тестові завдання; завдання на виявлення відповідності. Їх суть полягає в необхідності встановити відповідність  між поняттям і змістом.  Наприклад:

Установіть відповідність  між рівнянням  та типом хімічної реакції

1. Na₂O + H₂O → 2NaOH;                                                    А (обміну);

2. 3KOH + H₃PO₄ → K₃PO₄ + 3H₂O;                                    Б  ( сполучення) ;

3. 2H₂O₂ → 2H₂O + O₂;                                                         В  ( заміщення);

4. Ca + 2H₂O → Ca(OH)₂ + H₂.                                             Г   (розкладу);

складання  логічних  схем. Учням  пропоную  завдання: „Користуючись

текстом підручника, закінчіть структурно - логічну схему: кругообіг кисню в природі; робота зі складання й заповнення таблиць: ”Порівняльна характеристика властивостей речовин, що мають різні типи кристалічних ґраток”, „Порівняння хімічних властивостей розчинних і нерозчинних основ”.

Для розвитку творчої особистості використовують нестандартні завдання творчого характеру.

Творчий підхід до уроків робить їх пізнавальними, цікавими, захопливими. Як зазначав А. П. Макаренко: «Дзвоники в душах дітей видають диво-мелодії — відповідна реакція дітей на творчий підхід учителя…» Щоби розвивати в дітей творчі здібності, сам учитель повинен працювати творчо. І тоді творчість педагога й активна діяльність учнів на уроках буде основою для проведення нетрадиційних уроків. Прикладом таких уроків є урок-гра.

Видатний педагог В. О. Сухомлинський писав, що «в грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає й не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра — це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ». Так під час вивчення теми «Електролітична дисоціація» пропоную учням таку гру: рухаючись за годинниковою стрілкою та пропускаючи весь час однакову кількість складів, ви прочитаєте одне з хімічних визначень.

Під час вивчення блоку тем класи неорганічних сполук використовую гру, в якій необхідно використовуючи літери, які в рядку зустрічаються один раз, скласти назви класів неорганічних сполук.

Також широко використовую завдання типу «Знайти елемент»: перед вами – слово «атмосфера». Назви яких хімічних елементів можна скласти з літер, які наявні в цьому слові (літери можна використовувати кілька разів). За кожну назву хімічного елемента 1 бал.(Відповідь: сірка, фтор, фосфор, тощо).

Розділяючи думку Бернарда Шоу: «Діяльність та практика - єдиний шлях до знання», кожна форма роботи, метод та прийом застосований у шкільній практиці щодо формування інформаційно-комунікаційних компетентностей учнів, є практично-спрямованим, цікавим, свого роду відкриттям та засобом самореалізації для учнів, а застосування сучасних ІКТ для педагога надає можливість для творчого пошуку.

На даний момент у кабінеті — творчій лабораторії вчителя та учня створена та систематично поповнюється учнівськими проектами та мультимедійними розробками тематична медіатека, розробляються інтерактивні тести та кросворди, створюються віртуальні мандрівки та хімічні  ігри,  створено власний інтернет-сайт  тощо.